Бурсак, -ка, м. Бурсакъ. Ум. бурсачок. Ув. бурсачище.
Зміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. зміститися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Добре ся пестити, коли ся є де змістити. То б не змістилися на землі люде, як би не вмірали. Таке й у голові не зміщаєшся, а не то, щоб його одним словом вимовити.
Знийти, -йду, -де́ш, гл. Снизойти, сойти. Дар нині пребогатий од небес прийде, яко жалля каплющая на землю знийде.
Качуляти, -ля́ю, -єш, гл. Ковылять. Будемо ся качуляти із хор на долини.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. . Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Ой дам тобі... локіть полотенця.
Переміститися, -щуся, -стишся, гл. Перемѣститься. Чи світові спустіти через тебе, чи кам'яним переміститись горам?
Посороматися, -маюся, -єшся, гл. = посоромитися.
Примуровувати, -вую, -єш, сов. в. примурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пристроить каменную пристройку.
Присогласити Cм. присоглашати.
Рабинин, -на, -не. Рабынѣ принадлежащій. І рабининого сина заступи од нечестивих.
