Глива, -ви, ж.
1) Родъ груши, бергамота. Гливи такі, як кулак.
2) Грибъ на деревѣ, губка. Гливи ростут на буках.
Злюбитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Полюбить (взаимно). Злюбилася дівчинонька з другим козаком.
2) Понравиться. А більш за те їй не злюбився, що, бачиш, в Трої народився.
Клякати, -ка́ю, -єш с. в. кля́кнути, -кну, -неш, гл. Становиться, стать на колѣни. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. Клякни, клякни, жено моя, буде стята гловка твоя.
Незримий, -а, -е. Незримый. І зробився я знову незримий.
Обіграти Cм. обгравати.
Переп'ятити, -п'ячу, -тиш, гл. = переп'ясти. Битий шлях переп'ятити.
Притюпати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. = притупати. Притюпали пішки.
Роспочинатися, -наюся, -єшся, сов. в. роспочатися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Роспочалось весілля.
Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. Хуторянські вечори.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
