Биндюк, -ка, м. = чміль.
Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою.
Мотлоши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Превращать въ хламъ, въ куски. 2) Колотить. Мотлошив мене.
Мухо́рка, -ки, ж. и мухоро́к, -рка́, м. Въ колоскѣ хлѣбнаго растенія гнѣздо, въ которомъ сидить зерно, также плюска у орѣха, чашечка подъ ягодой земляники, клубники и пр. Як хороше жито, то так і визирає зерно з мухорків.
Обезлюдити, -джу, -диш, гл. Обезлюдить.
Поверхниця, -ці, ж.
1) У гуцуловъ: толстая суконная онуча — вторая изъ трехъ, наматываемыхъ на ногу.
2) Попона поверхъ сѣдла. Ум. поверхничка.
Порозгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розгорнути, но во множествѣ.
Прокур, -ру, м. Неоплаченный акцизомъ спиртъ, утаенный отъ акцизу перекуръ.
Темнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться темнѣе.
