Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипрягати

Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. І. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРЯГАТИ"
Заклика́льник, -ка, м. Зовущій, зазывающій.
Запосяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запосягти́, -гну́, -неш, гл. = засягати, засягти. Показує хлопчика гарненького та сліпенького на обидва ока — і воно само одно очко кіхтиком продирає, щоб світу божого запосягти. Г. Барв. 513.
Копитан, -на, м. = капитан. Їхав пан копитан, став, дівчини попитав. Ном.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Острів, -рова, м. 1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. II. 89. Левиц. Пов. 364. 2) = острева. Желех. Ум. острівець. Левиц. І. 91.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Взболтаться, разболтаться. 2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Пороспаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Испортиться нравственно (о многихъ). Сидухи тії по тіх ярмарках пороспаскуджуються. О. 1862. VI. 98.
Прозорчастий, -а, -е. = прозорий. Мир. Пов. II. 84. Прозорчаста вода. Левиц. І. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.