Босий, -а, -е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати.
2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Босі колеса. Босий віз. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в Петрах.
3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. О быкѣ: съ бѣлыми копытами.
4) чоловік з босою губою. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. босенький, босесенький. Ніжки босенькі мерзнуть.
Буждиґарня, -ні, ж. Старая, разваливающаяся хата.
Відігравати, -граю, -єш, сов. в. відіграти, -граю, -єш, гл. Играть, сыграть. Дав йому своєї скрипки одограть весілля.
Жальце́, -ця́, с. Ум. отъ жало.
Ізд.. Cм. зд.
Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець.
Консистувати, -тую, -єш, гл. Стоять постоемъ. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати.
Ли́скарь, -ря, м. Кирка.
Чомхати, -ха́ю, -єш, гл. = чмовхати.
Шабеленька, шабелечка, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
