Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пинчук

Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИНЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИНЧУК"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Бо-м. Сложное слово: бо и окончаніе 1-го лица ед. ч. отъ глагола бути: єсьм. Галиц. Спочивайте, милі братя, бо вам добре спочивати; але я — о ні! ніколи, бо-м в кайданах, бо-м в неволі. Федьк.
Викрити Cм. викривати.
Дзіґера́й, -ра́ю, м. = Нежить. Вх. Зн. 15.
Дурносмі́х, -ха, м. Смѣющійся безъ повода. Конст. у.
Нечесно нар. Нечестно.
Повідня, -ні́, ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (Cм.); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ. Вас. 147.
Подуванити, -ню, -ниш, гл. Подѣлить. Між собою подуванили.
Посім'янин, -на, м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Присіди, -дів, м. мн. Въ выраженіи: на-в-присіди. Cм. навприсідки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИНЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.