Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуркувати

Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його. Стор. МПр. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИ"
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Жнива́рь, -ря́, м. = жнець. Вх. Лем. 414. Ум. жнива́рик.
Кав! меж. Выражаетъ пискъ ребенка, щенка, мяуканье кота, крикъ галки и пр.
Мину́тний, -а, -е. Минутный. К. Гр. Кв. XVIII.
Обвинути, -ся. Cм. обвивати, -ся.
Поліпшувати, -шую, -єш, сов. в. поліпшити, -шу, -шиш, гл. Улучшать, улучшить.
Проштрикнути Cм. проштрикувати.
Таркатий, -а, -е. = тарканистий. Шейк.
Тепліський, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Ткачувати, -чую, -єш, гл. Заниматься ткачествомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.