Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуркувати

Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його. Стор. МПр. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИ"
Відгук, -ку, м. Откликъ.
Відралити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ межу.
Гре́бля, -лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ном. № 3030. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62.
Дзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзеленькати. Зміев. у. Новомоск. у.
Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. Стор. МПр. 29. 2) Взяточникъ, обдирало. Мир. ХРВ. 85.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Заґрундзьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґрундзюва́ти, -дзюю, -єш, гл. Завязывать, завязать узломъ такъ, что трудно развязать. Черк. у.
Речницький, -а, -е. Относящійся къ оратору, адвокату. Бувай короток у речницькім слові. К. Бай. 100.
Скопердин, -на, м. Родъ, игры.
Скупарь, -ря, м. Скупецъ, скряга. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.