Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуркувати

Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його. Стор. МПр. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКУВАТИ"
Биркувати, -ку́ю, -єш, гл. Отмѣчать, дѣлать помѣтки, нарѣзки. Cм. бирка 4.
Відхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відхилити, -лю, -лиш, гл. 1) Отклонять, отклонить; отвращать, отвратить, отвести. МВ. І. 21. 2) Пріотворять, пріотворить. Відхили трошки двері. Двері були відхилені, то я й зазирнув. Харьк.
Глодовий, -а, -е. Боярышниковый. Чуб. ІІІ. 58. Грин. II. 34.
Заві́ска, -ки, ж. Передникъ, фартукъ. Міусск. окр.
Запої́ти, -пою́, -їш, гл. Упоить.
Обвід, -воду, м. Контуръ. Обвід повного круглуватого лиця. Левиц. І. 232.
Перевесник, -ка, м. 1) Сверстникъ, ровесникъ. Рк. Левиц. Він мій перевесник. (Залюб.). 2) = перелесник. А хиба ж ви не знаєте, до кого й тепер у нас на селі перевесник літає? Рк. Левиц.
Полякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать, попугать. Усіх полякав своїм криком. Полякай його трохи, щоб не ходив сюди.
Попорипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть. Попорипай мені дверима.
Репетувати, -ту́ю, -єш, гл. Кричать, вопить, орать. Кричить баба, репетує, ніхто баби не ратує. Н. п. Репетує на всю хату. ЗОЮР. II. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.