Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забрязкати

Забря́зкати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забряцать, забрякать. Пан грішми забрязкав. Г. Арт. (О. 1861. III. 103). Хай парка забрязка, хай весело буде. Греб. 392. Стукни в браму копитами, та й забрязкай поводами. АД. І. 271.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЯЗКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРЯЗКАТИ"
Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ. Аф. 315.
Волик, -ка, м. 1) Ум. отъ віл. Москалики соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови. Ном. № 801. 2) Жукъ-носорогъ, Oryctes. Мнж. 177.
Жало́бний 2, -а, -е. Траурный.
Зневіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Потерять вѣру, извѣриться. 2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Н. Вол. у. Їй уже тепер усе зневірилося. Мир. Пов. II. 110. Тобі... зневірились люде. К. ЧР. 305.
Криля, -ля́ти, с. Крылышко. Гуси, гуси, лебедята, візьміть мене на крилята. ЗОЮР. II. 19. Ум. криля́тко. Гуся, гуся, лебедятко, візьми мене на крилятко! ЗОЮР. II. 20.
Ли́шечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Потручати, -ча́ю, -єш, гл. Потолкать.
Роздріматися, -маюся, -єшся, гл. Предаться дремотѣ.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ). Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРЯЗКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.