Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зливки

Зли́вки, -ків, мн. зли́вини, -вин, ж. 1) Сливаніе, обливаніе. 2) Обрядовое омовеніе роженицы и рукъ повивальной бабки послѣ крестинъ. Мил. 25. 3) Слитое изъ разныхъ сосудовъ въ одинъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИВКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИВКИ"
Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Давону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Зала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Побраниться. Я ні з ким не заведуся, ні залаюся. Кв. Драм. 216.
Западо́к, -дка́, м. = западня. Мнж. 180.
Лі́тови́ще, -ща, с. 1) Мѣсто и время лѣтняго пребыванія въ горахъ гуцульскаго скота. Шух. І. 197. 2) Слой древесины, опредѣляющій возрастъ дерева. Н. Вол. у.
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Маркев. 131., Ум. лобатенький.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Кв. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. Харьк. От ми й стали коло шляху і шапка познімали. ЗОЮР. І. 253.
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.
Скричати, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Хочу скричати — дух мені захопило. МВ. (О. 1862. III. 41)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИВКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.