Бакаль, -ля, м. Озеро. Бакаль (озеро) такий, що ніт його переплисти, ніт його переїхати.
Відбутний, -а, -е. Употреблено въ загадкѣ изъ сказки въ приложеніи къ салу, въ значеніи: такой, которымъ отбываютъ всякія нужды. А чого от вам подавати: чи одбутного, чи прибутного?... Сало одбутне, бо ним усякі зачіпки одбувають.
Ґа́нок, -нку, м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ. Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: Ґа́нки. Підходимо до шинку, — на ґанках такого народу зібралося. Ум. Ґа́ночок, ґа́ночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей.
Дзю́баний, -а, -е. 1) Поклеванный. 2) Рябый отъ оспы. Дзюбана дівка. Ум. Дзюбане́нький.
Кошур, -ра, м. = куширь. Бодай тая річка кошуром заросла.
Ма́ти I, -тері, мн. матері, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Тілько в світі правди, що рідная мати. мати божа. Богоматерь. головата мати. Мать на свадьбѣ. старша мати. Настоятельница монастыря. скарбова мати. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. Ум. матка, матінка, матінонька, матіночка, матонька, маточка, матуня, матуся, матусенька, матусечка. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Cм. также: мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Патлама, -ми, ж. Плохое болотное сѣно съ осокой, камышемъ и пр.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його.
Увидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Скоро ввиділи, пану доповіли.
Хандра, -ри, ж. Норовистая кобыла.
