Арти́ш, -ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Бляхарня, -ні, ж. Жестяной заводъ.
Вартати, -таю, -єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта́ти. Він ва́ртат пінязі.
Добача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доба́чити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. А Катря стоїть коло стіни.... бачу — зомліває. Добачає те й мати. Не добача́ти. Дурно видѣть; не замѣчать. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. А зо мною зустрінуться, мов не добачають. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, не добачаєш.
Кобець, -бця, м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є.
Нарі́зувати, -вую, -єш, сов. в. нарізати, -ріжу, -жеш, гл. 1) Нарѣзывать, нарѣзать. 2) Усердно играть. В шинку нарізують тобі цимбали, кобза і сопілка. Нарізує на скрипці.
Поляченько, -ка, м. Ум. отъ поляк.
Поспашувати, -шую, -єш, гл. О травѣ, хлѣбѣ, находящихся на корню: дать скотинѣ ихъ выпасти. Коли жито чи пшениця дуже ростуть з осени, то щоб не пішло в стрілки, то треба пускати скотину по йому пастись — поспашувати.
Простацтво, -ва, с.
1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік.
2) соб. Простые люди. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом.
Противний, -а, -е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Через сіни противна хата.
2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. Cм. супротивний.
3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі.
4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня.
5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив.
