Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злиденний

Злиде́нний, -а, -е. 1) Бѣдный, несчастный. Вони люде злиденні. Ном. № 1536. Життя злиденне. К. Досв. 37. 2) Жалкій. А ну лиш, лицарю мізерний, злиденний, витязю нікчемний, виходь сто лих покуштувать. Котл. Ен. VI. 38. 3) Скряга, скупой. Багатий, а такий злиденний, що над копійкою аж труситься.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕННИЙ"
Біґарь, -ря, м. = бігарь = биґарь. Гн. І. 89.
Копитонько, -ка, с. Ум. отъ копи́т.
Ми́тний, -а, -е. Таможенный, мытный, пошлинный.
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити. Вх. Зн. 46.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Порозлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и розлигати, но во множествѣ.  
Привій, -вою, м. Веревка или ремешекъ, которымъ прикрѣплено къ верхней части ярма кольцо (каблучка), соединяющее ярмо съ дышломъ. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250.
Санчища, -чи́щ, ж. мн. Большія сани. Бантромій везе гній на старих санчищах. Фр. Пр. 22.
Устилати, -лаю, -єш, гл. = устеляти. Зеленим барвінком камінь устилати. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИДЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.