Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скричати

Скричати, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Хочу скричати — дух мені захопило. МВ. (О. 1862. III. 41)
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИЧАТИ"
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Картопляк, -ка, м. Мѣра картофеля, равна 4 четверикамъ. Радом. у.
Накриши́ти Cм. накришувати.
Обладувати, -дую, -єш, гл. Владѣть, обладать. МВ. І. 137. Мій брат буде обладувати полем. Рк. Левиц. Володимир князь царством всім обладує. Драг. 249.
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Помаслувати, -лую, -єш, гл. II особоровать.
Поперешукувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и перешукати, но во множествѣ.
Привезти, ся. Cм. привозити, -ся.
Харапудливий, -а, -е. Пугливый. Харапудливий кінь. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.