Архистрати́г, -га, м. Архистратигъ. Не плачте, братія: за нас і душі праведних, і сила архистратига Михаїла.
Дармови́й, -а́, -е́. = Даремний 1.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Набухи́катися, -каюся, -єшся, гл. Накашляться.
Посмачніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вкуснѣе.
Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Пригодонька, -ки, ж. Ум. отъ пригода.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный.
Согрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. согріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить.
Усмоктувати, -тую, -єш, сов. в. усмоктати, -кчу, -чеш, гл. Втягивать, втянуть въ себя, всасывать, всосать.
