Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злигати

Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. Котл. Ен. II. 18. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИГАТИ"
Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія! МВ. ІІ. 118.
Вияснятися, -няюся, -єшся, сов. в. вияснитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Проясняться, проясниться, посвѣтлѣть. Вияснилось бліде та понуре обличча Грицькове. Г. Барв. 154. 2) ви́ясниться. Прояснится (о погодѣ). Нехай виясниться, бо дуже нахмарило. Ном. № 5494.
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus. Вх. Пч. І. 11.
Обельцяний, -а, -е. Сдѣланный изъ обельців. Обельцяне колесо. Сумск. у.
Обійстя, -тя, с. = обийстя. Св. Л.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ. Черк. у.
Почухати, -хаю, -єш, гл. Почесать (зудящее мѣсто). Біда з ними, — каже, почухавши потилицю. Стор. МПр. 44.
Рощ... = розч..
Срака, -ки, ж. Задница.
Хвиґлювати, -люю, -єш, гл. Юлить, увертываться. Не хвиґлюй, не помажеться. Черк. у. Хвиґлює, щоб хто пішов. Черк. у. Cм. фиґлювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.