Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заковизти

Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗТИ"
Білорогий, -а, -е. Съ бѣлыми рогами. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213.
Визиватися, -ваюся, -єшся, гл. Браниться. Зачали ся визивати. Вх. Лем. 397.
Господа́рство, -ва, с. 1) Имѣніе, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. Ном. № 10108. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. Ном. № 10100. 3) Хозяева, семейство. Курча як заспіва, віщує смерть кому з господарства. Ном. (Старець) у хаті бавить господарство кобзою. Ном. № 13664.
Запря́сти Cм. запрядати.
Затверді́ти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть.
Перецвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. = перецвіркотати.
Погнути, -гну́, -гне́ш, гл. Погнуть. Довгий кістлявий ніс його якось погнуло набік. Стор.
Подост нар. = подостатком. Гн. II. 45.
Проїсти Cм. проїдати.
Уратувати, -тую, -єш, гл. = урятувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОВИЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.