Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закмічувати

Закмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. закмети́ти, -мечу, -тиш и закмі́тити, -мі́чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, запоминать, запомнить. Я й закметив їх (слова з книжки) зараз, скоро почув, як він читав. Г. Барв. 177. Закмітити у голові собі. Сосницк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКМІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКМІЧУВАТИ"
Канати, -ня́ю, -єш, гл. Гибнуть. Люде мруть, капають в тюрмах голі, босі. Шевч. 160.
Олійниківна, -ни, ж. Дочь олійника.
Опірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. опрати, оперу, -ре́ш, гл. = іі. обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Чуб. V. 726. Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала. Борз. у.
Паздерник, -ка, м. Октябрь.
Потовчи, -чу, -че́ш, гл. = потовкти. Желех.
Прядун, -на, м. Прядильщикъ. Лохв. у.
Татухна, -ни, м. ласк. отъ тато. Живи ж, мой татухна, без мене. Чуб. IV. 280.
Тихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову. Н. Вол. у.
Шататися, -та́юся, -єшся, гл. Сновать, суетиться. Шатається, як Марко по пеклу. Рудч. Ск. І. 133. Шаталась уранці в неділю по коморі. Г. Барв. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКМІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.