Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Очі витріщив, як жировий туз.
2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Гнилобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Груші гнилобокі.
За́здрощі, -щей и -щів ж., мн. Зависть, завистливость. . Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
М'я́кота́ и мня́кота́, -ти, ж. 1) съ удар. на послѣднемъ слогѣ. Мягкость. Як постелю сіна, то м'якота спати. 2) съ удар. на первомъ слогѣ. Мякоть мяса.
Передній, -я, -є. 1) Передній.
2) Прежній.
3) Первый, лучшій. Не у нас передній чоловік — усьому перед веде.
4) переднє слово. Предисловіе.
Пожитно нар. Выгодно, доходно.
Чепурний, -а, -е. Аккуратный, чистый, опрятный, красивый. Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути. Хороша та чепурна, як тая лебедя. Ум. чепурненький, чепурнесенький. Чепурненька, як мазничка. Юпочка рабенька й сама молоденька, да якая ж хорошая, яка чепурненька!
Чорнобров, -ва, -ве = чорнобрив. Чом, чом, чорнобров, чом до мене не прийшов?
Шаленство, -ва, с. Безуміе.
