Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заковизнути

Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗНУТИ"
Білоголовник, -ка, м. Раст. Archillea millefolium L. ЗЮЗО. I. 109.
Бір I, бору, м. Сосновый лѣсъ, боръ. АД. І. 83. Закотилось сонечко за зелений бір, ми підемо вечеряти у багатий двір. Н. п. Ум. бірок, борочок. Чуб. V. 484. Ув. борище, боряка.
Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. ЗОЮР. II. 34. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене. МВ. ІІ. 20.
Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать. Левиц. Пов. 226.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38.
Ревно нар. = ревне. Гол. II. 575. Ой чого я так журюся, чого ревно плачу? К. МБ. X. 12.
Розгортуватися, -туюся, -єшся, гл. = Розгортатися.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Химородні, -день, ж. Хитрыя затѣи, хитрости.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОВИЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.