Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закозакувати

Закозакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать вести жизнь козака.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЗАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЗАКУВАТИ"
Басування, -ня, с. Дѣйствіе того, кто басує.
Змулити Cм. змулювати.
Кривдонька и кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Плескавиця, -ці, плесканка, -ки, ж. Рыба Abramis (Blicca) argyrolenca. Вх. Пч. II. 18.
Рубатє, -тя, с. соб. Бѣлье; лохмотья. Вх. Зн. 61. Желех.
Сійба, -би, ж. = сівба. Жито на сійбу. ХС. 1. 77. Він дуже мудро зробив, роздавши людям зерно на сійбу. Кв. II. 43. На Семена — середня сійба. Канев. у. Далі оранка на зімину, ще далі — сійба. Мир. ХРВ. 125.
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Грин. II. 20. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. Екатер. г. 2) = огріх. Ананьевск. у. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ. МУЕ. III. 20.
Сторчувати, -чую, -єш, гл. = сторчити. Погано вона (машина) скибами бере, бо сторчує. Под. г.
Схильчивий, -а, -е. Покладливий, сговорчивый. Пилипиха була мати своїй дочці не податлива, не схильчива. МВ. ІІ. 84.
Шлям, -му, м. 1) Илъ, грязь. Желех. 2) Мѣхъ. Гол. Од. 28. 3) Длинный шовъ въ тулупѣ. МУЕ. І. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЗАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.