Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколесник

Заколе́сник, -ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Камен. у. Kolb. І. 66. Заколесник загубили і колесо зліта. Св. Л. 74. 2) = колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно. Шух. І. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛЕСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛЕСНИК"
Бербениця, -ці, ж. Боченокъ (чаще всего для сыра и др. молочныхъ продуктовъ). Шух. І. 250, 251. ЕЗ. V. 63. Пропилисьте молодицю за паленки бербеницю. Гол. IV. 441. Сім бербениць сиру. О. 1862. IV. 13. Лежать в бербеницях червінці без числа. Млак. 82.
Зізво́лити Cм. зізволяти.
Злиде́нно нар. 1) Бѣдно; бѣдственно. Злиденно живуть. Одягнений злиденно. К. ПС. 85. 2) Жалкимъ образомъ. І так злиденно іскривився. Котл. Ен. VI. 81.
Мі́рчий, -чого, м. 1) Землемѣръ, межевщикъ. Радом. у. 2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ. Вас. 173.
Наполо́хати, -хаю, -єш, гл. Напугать.
Отерти, -тру, -ре́ш, гл. = обітерти. Омию кров суху, отру глибокії тяжкії рани. Шевч. Отерла піну на губах. Котл. Ен.
Підводний, -а, -е. Подводный. Левиц. Пов. 109.
Поосипатися, -паємося, -єтеся, гл. Осыпаться (во множествѣ). Як стрепенув... яблуню, так яблука і поосипались. Драг. 132.
Цигара, -ри, ж. Сигара. Ходить, цигари курить, мов справді він пан. Федьк.
Черити, -рю, -риш, гл. Облупливать кору. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛЕСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.