Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбитниця

Безбитниця, -ці, ж. Употребл. въ бранномъ выраженіи: щоб тебе безбитниця побила!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБИТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБИТНИЦЯ"
Валкувати, -ку́ю, -єш, гл. Скатывать въ валъ (сѣно).
Гугна́вий, -а, -е = Гугнявий. Угор.
Єднанщи́на, -ни, ж. Мировая, могорычъ при мировой сдѣлкѣ. Рк. Левиц.
Жоре́нця, -ців, с. мн. ум. отъ жорна.
На́вертом нар. пе́ршим на́вертом, дру́гим на́вертом и т.д. (зайти́, заї́хати). Въ первый разъ, во второй разъ и т. д. (зайти, заѣхать).
Облавок, -вка, м. Бортъ (судна). Тогді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218.
Осадитися, -джу́ся, -дишся, гл. Поселиться. Батько мій був з самих найпервіших січовиків, що осадились на Чортомлику. Стор. МПр. 26.
Розгордитися, -джуся, -дишся, гл. = розгордіти.
Сембреля, сембри́ля, -лі, ж. Плата слугамъ, нанятымъ рабочимъ. Вх. Зн. 62. Вознагражденіе натурой (молочными продуктами), даваемое гуцуломъ, хозяиномъ стада своимъ пастухамъ. Шух. I. 190. Фалиться неситий, що й сембрелю не виплатить. Федьк. III. 113.
Ціркованик, -ка, м. = мережка 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБИТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.