Брезулець, -льця, м. = бредулець.
Брунечка, -ки, ж. Ум. отъ брунька.
Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Зарічуся та й не піду до чужої жінки.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Копання, -ня, с. Копаніе.
Наструнчити Cм. наструнчувати.
Спом'янути, -ся. Cм. споминати, -ся.
Стернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Управляться рулемъ (о суднѣ).
Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ.
Учиняти, -няю, -єш, сов. в. учинити, -ню, -ниш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершать, совершить. Ой, хворцю! Що ти учинила. Спасибі вам, панове молодці, преславні запорожці, за честь, за славу, за повагу, що ви мені учинили. учинити во́лю. Cм. воля.
2) Поступать, поступить, сдѣлать. Ой не гаразд запорожці, не гаразд вчинили. Так ми добре, брате, учиниш, свого найменшого брата попросімо.
3) Заквашивать, заквасить, сдѣлать закваску (для тѣста, квасу). Учинили вони квас. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила. На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй.