Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шляхетство

Шляхетство, -ва, с. 1) Дворянство. 2) соб. Дворяне. Та слухали, як шляхетство навісне гукає. Шевч. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХЕТСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХЕТСТВО"
Кавурник, -ка Большой палець (въ загадкахъ). Желех.
Книгарь, -ря, м. Книжный торговецъ, книгопродавець. За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. Передмова до Кобз. Шевч. 1867.
Надрі́зати Cм. надрізувати.
Огидливий, -а, -е. = огидний.
Пороздрочувати, -чую, -єш, гл. Раздразнить, раздражить (многихъ).
Реченець, -нця, м. Срокъ. Св. Л. 215. Прийде реченець у осени гроші оддамо. Могил. г.
Світлонька, світлочка, -ки, ж. Ум. отъ світлиця.
Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.
Скитник, -ка, м. Скитникъ. Колись, кажуть, скитники були такі, що спасались. Пирят. у.
Чемера, -ри, ж. = чамара. Желех. На чемері собольовій золоті шнурки. Млак. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЯХЕТСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.