Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межений

Меже́ний, -а, -е. 1) Средній; обычный; какъ разъ такой, какъ должно быть. Косарь саме межений. Харьк. г. Чи зелений хліб? — Ні, він тепер саме межений. Лубен. у. То була прибутна, а то вже стала межена вода. Кременч. у. 2) Лѣтній. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін або до Миколах, поки льод стане. Азовск. побереж. 3) Вяленый? маринованный? Межені осятри до хріну. Мкр. Г. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖЕНИЙ"
Бер! Ii меж = бирь. Вх. Зн. 2.
Вигріватися, -ваюся, -єшся, гл. Грѣться. З води біжить на пісок вигріватися, з піску — в воду. Левиц. І. 63.
Гонорува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. = Гонорувати. Сидить дівка на постелі та ся гонорує. Чуб. V. 156.
Недоспіл, -лу, м. Недозрѣлость.
Неукий, -а, -е. 1) Необученный. 2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки. Гол.
Помеж нар. = поміж.
Поховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. ЗОЮР. І. 55. 2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Макс. (1849), 18. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96.
Приймацький, -а, -е. Принадлежащій пріемышу. Хліб приймацький — собацький. Ком. Пр. № 968.
Розвертися, -рнуся, -нешся, гл. = розвернутися. Шух. І. 74.
Утоптати Cм. утоптувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.