Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межений

Меже́ний, -а, -е. 1) Средній; обычный; какъ разъ такой, какъ должно быть. Косарь саме межений. Харьк. г. Чи зелений хліб? — Ні, він тепер саме межений. Лубен. у. То була прибутна, а то вже стала межена вода. Кременч. у. 2) Лѣтній. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін або до Миколах, поки льод стане. Азовск. побереж. 3) Вяленый? маринованный? Межені осятри до хріну. Мкр. Г. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖЕНИЙ"
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Жертовник, -ка, ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.
Запаску́джувати, -джую, -єш, сов. в. запаску́дити, -джу, -диш, гл. Загадить. Як чор-зна-що — не чепать, щоб і посуди не запаскудить. Ном. № 3288.
За́плітка, -ки, ж. Косоплетка. Гол. Од. 60. О. 1862. IV. 8. Cм. кісник. Ум. за́пліточка.
Змішання, -ня, с. Смѣшеніе.
Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Чуб. VII. 439. Хоч куліш, та з перцем. Ном. № 5072. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали. Котл. Ен.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. І. 285.
Свербигуз, -за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.
Убити, -ся. Cм. убивати, -ся.
Ушечко, -ка, с. Ум. отъ ухо. Рудч. Ск. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.