Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живина

Живи́на, -ни́, ж. Животное, животина. Вх. Лем. 413. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю. Гол. І. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВИНА"
Гарцьовий, -а, -е. Вмѣщающій въ себѣ гарнець. Гарцьове відерко.
Кракоч, -ча, м. Тараканъ, Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 247.
Обжарити, -рю, -риш, гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив. Рудч. Ск. II. 166.
Писаночка, -ки, ж. Ум. отъ писанка.
Попередумувати, -мую, -єш, гл. То-же, что и передумати, но во множествѣ.  
Просохнути. Cм. Просихати.
Роспасатися, -саюся, -єшся, гл. Распоясаться. Борз. у.
Росправити, -ся. Cм. росправляти, -ся.  
Хропнути 1, -ну, -неш, гл. Ударить, бросить со звукомъ, разбить (о посудѣ). Не вгадала, як і хропнула вона миску.  
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.