Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живий

Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Ном. № 5847. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Ном. № 7291. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́ (Рудч. Ск. II. 55); вра́зити до живо́го (Федьк.). Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. Ном. № 680. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. Левиц. І. 207. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. Левиц. І. 82. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. Ном. № 6950. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Дещо. 66, 45. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Шевч. Ум. живе́нький, живе́сенький.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВИЙ"
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Ґа́врати, -раю, -єш, гл. Сильно кричать, орать. Вх. Зн. 12.
Дорогоці́нний, -а, -е. Драгоцѣнный. Каміння дорогоцінне. Рудч. Ск. II. 32.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.
Матюка́тися, -каюся, -єшся, сов. в. матюкнутися, -нуся, -не́шся, гл. Ругаться, выругаться по матери.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Погребний, -а, -е. Погребальный, похоронный. Погребна одправа.
Потрясти, -су, -сеш, гл. 1) = потрусити 1. Св. Л. 281. 2) Помчаться. І потрясла (в танці), аж вітер віє. Св. Л. 206.
Рівночасність, -ности, ж. Одновременность. Желех.
Трость, -ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. Гол. V. 938. 4) Зубья въ блят'ѣ. Вас. 166. 5) = тро́ста. Трость з коня йде. Черк. у. Ум. тро́стка. Мнж. 55. 56. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається. Грин. III. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.