Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домівка

Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Мет. 345. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. Чуб. V. 849. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. К. Хмельн. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВКА"
Бовван, -на, м. Идолъ, кумиръ, истуканъ.
Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Горбо́к, -бка́, м. Ум. отъ горб.
Злуктечко, -ка, с. Ум. отъ злукто.
Кепеняк, -ка, м. 1) Одежда угорскихъ украинцевъ-горожанъ: родъ венгерской че — мерки съ особаго рода вышивками и съ большимъ количествомъ пуговицъ. 2) Верхняя суконная кофта, носимая украинскими мѣщанками въ Угорщинѣ. Гол. Од. 81.
Лю́нтра, -ри, ж. Узкая длинная лодка. Мнж. 185.
Пасаман, -ну, м. Тесьма для обшивки одежды, напр. бекеши. Гол. Од. 17.
Провалювати, -люю, -єш, сов. в. провалити, -лю, -лиш, гл. Проламливать, проломить, пробивать, пробить. А ні каменя не дадуть голову провалити. Ном. № 4689. 2) Наваливать, навалить. Шух. І. 91.
Раканя, -ні, ж. Древесная лягушка, Hyla arborea. Вх. Лем. 459.
Тяжконогий, -а, -е. Тяжелый, медленный на ходу. Тяжконогий звір (о волѣ). К. ЧР. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.