Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домівка

Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Мет. 345. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. Чуб. V. 849. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. К. Хмельн. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВКА"
Білошка, -ки, ж. 1) Порода бѣлыхъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 392. 2) Шутливо: кофе съ молокомъ. Засолодити вам білошку? Вх. Зн. 3.
Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. віничок.
Горбо́чок, -чка, м. Ум. отъ горб.
Джума́к, -ка́, м. = Чумак. Чуб. І. 178.
Зажури́ти, -ся. Cм. зажу́рювати, -ся.
Пестракуватий, -а, -е. Покрытый веснушками. Угор.
Поколихатися, -хаюся (-шуся), -хаєшся (-шишся), гл. 1) Покачаться. 2) Поколебаться. Росердився і роскричався, аж цілий світ поколихався. Котл. Ен.
Професорка, -ки, ж. Женщина-профессоръ. Желех.
Скитальниця, -ці, ж. Скиталица. Моя й скитальниця, моя й горювальниця! Мил. 195. Ум. скитальничка.
Собір, -бору, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала. Чуб. III. 334.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.