Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домівка

Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Мет. 345. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. Чуб. V. 849. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. К. Хмельн. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМІВКА"
Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Дохожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = дохожати. До отця, до матки дохождати. АД. І. 120.
Наробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Шевч. 73. Пинчуки багацько лиха нам наробили. Стор. Та жалю наробила, та серце засмутила. Грин. III. 230. 2) Нарабатывать, наработать.
Подарити, -рю́, -риш, гл. = подарувати. То ж мені пан-отець подарив, щоб хороший молодець полюбив. Чуб. V. 8.
Поперериватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и перерватися но во множествѣ.
Проскурняк, -ка, м. Раст. Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111.
Сажер, -ра, м. = сажотрус. Шух. І. 92.
Спокусити, -ся. Cм. спокушати, -ся.
Уряжатися, -жаюся, -єшся, сов. в. урядитися, -жуся, -дишся, гл. Наряжаться, нарядиться. У жупан синілі вряжуся. Рудч. Чп. 112. Cм. уряджатися.
Широколистий, -а, -е. Широколистый. Широколистії тополі. Шевч. 325.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.