Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвісти

Безвісти нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІСТИ"
Безупинно нар. Безостановочно, безпрерывно.
Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади. (К. П. Михальчукъ).
Воробок, -бка, м. = горобець. Галиц.
Голу́бчик, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Зривання, -ня, с. Срываніе.
Кіпнина, -ни, ж. Кучка земли, поднятая кротомъ. Кіпнини повказувалися. Вх. Уг. 244.
Пересовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пересуватися.
Присилувати, -лую, -єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує. МВ. І. 19.
Росколюватина, -ни, ж. = росколина. Борз. у.
Скороздрий, -а, -е. = скороздрілий. Черк. у. Се ягода скороздра, то тим рано й поспіла. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.