Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.
2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб).
Гниличка, -ки, ж. Ум. отъ гнилиця.
Кудра, -ри, ж. Кудрявая женщина. Хто ж тобі, кудро, кудрі ізвив?
Ледівка, -ки, ж.
1) = ледиця.
2) Ледяныя сосульки на деревьяхъ.
3) Каменная (кристаллизированная) соль.
Намалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Написать (красками), нарисовать. Твоє біле личко да й намалювать. гарний, як намальований. Очень красивъ. ходить було, як намальована. Очень хорошо одѣвается. 2) Изобразить картину въ словахъ. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергілій намалює.
Односкладовий, -а, -е. Односложный.
Понащіплювати, -люю, -єш, гл. Привить (во множествѣ). Він, покійник, і яблук, і груш понащіплював.
Сляж, -жа, м. Въ хворостяномъ или камышевомъ потолкѣ: поперечная балка; по срединѣ, вдоль потолка, проходитъ матица, одна или двѣ, а поперекъ — параллельно лежащіе, съ обѣихъ сторонъ матицы, сляжі, — на нихъ кладется камышъ или плетень.
Тручання, -ня, с. Толканіе.
Цибулянка, -ки, ж. = цибок.
