Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грузота

Грузо́та, -ти, ж. Топкое мѣсто, трясина. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗОТА"
Кручати, -чу́, -чи́ш, гл. Хрюкать. Вх. Лем. 428.
Ма́цяти, -цяю, -єш, гл. = мацати. Вх. Лем. 434.
Маю́чий, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Камен. у.
Підхилити, -ся. Cм. підхиляти, -ся.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Шевч. 655. Вік чоловік почесний. Черк. у. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. Г. Барв. 457. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Грин. III. 513. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали. Мкр. Н. Зо.
Розсужати, -жа́ю, -єш, гл. = розсуджувати. За отецькою дитиною отець-матір стане, за бідною сиротою сам Бог розсужає. Чуб. V. 448.
Селючка, -ки, ж. Жительница села, деревенщина. МВ. І. 25.
Старовірство, -ва, с. Устарѣвшая вѣра, устарѣвшія вѣрованія. Благочестиє здалось мені мизерним старовірством. К. ПС. 86.
Твердісінько нар. Очень, совсѣмъ твердо. Шейк.
Хліборобний, -а, -е. Пахатный (о землѣ). Хліборобна земля. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЗОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.