Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двоєчко

Дво́єчко чис. ум. отъ двойко́. Промов, серце, словечко, як ми любилися двоєчко. Мог. 53. Ой ми любилися, нас двоєчко в парці, тепер розійшлися як сонечко в хмарці. Мет. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЄЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЄЧКО"
Валюшний, -а, -е. Сукновальный.
Захиме́рити, -рю, -риш, гл. Закапризничать.
Каламут, -та и -ту, м. 1) = баламут. 2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, — ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. Cм. каломут.
Лискота́ти и пр. = лоскотати и пр.
Подолячка, -ки, ж. = подолянка. Желех.
Понаплутувати, -тую, -єш, гл. Напутать (во множествѣ).
Прачити, -чу, -чиш, гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть. Грин. ІІІ. 241.
Рапак, -ка, м. Птица дергачъ. Вх. Лем. 459.
Ревіти, -ву, -веш, гл. = ревти.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЄЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.