Виснувати, -ную, -єш, гл.
1) Израсходовать на основу (нитки).
2) Сосновать.
Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Лі́нощі, -щей и -щів, ж. мн. Лѣнь, лѣность. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся?
Накупува́ти, -пу́ю, -єш, гл. = накупити. Накупували вони вина всякого.
Оголити, -лю, -лиш, гл. = обголити.
Поважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Рѣшиться, отважиться. Поважився на таке діло! Таке молоде, а він поваживсь її брати. 2) Польститься, прельститься. Не подоба, старий діду, не подоба, хиба на те поважуся, що худоба.
Понаралювати, -люю, -єш, гл. Напахать ралом во многихъ мѣстахъ.
Приподоблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. приподо́битися, -блюся, -бишся, гл.
1) Сдѣлаться угоднымъ. Чим той Лазарь Богу приподобився?
2) Угодничать передъ кѣмъ, подольщаться, подольститься. Приподобляючись (русини) до приятелів ляхів, робились римськими католиками.
Схов, -ву, м. Спрятъ, сохраненіе, храненіе. Голе, як бубон, голодне, як собака, а в схові ні шеляга. до схо́ву. На храненіе. Я йому дав сокиру до схову. на, у схо́ві. На храненіи, спрятанъ, спрятана, спрятано. А де ж хустка? Та в матері на (у) схові.
Трахтир, -ра, м. Трактиръ. А милень з трахтира йде.
