Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робітня

Робітня, -ні, ж. Мастерская. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНЯ"
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Ловранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полдничать. Угор.
Марни́ця, -ці, ж. Пустякъ, ничтожная вещь. Желех.
Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Навсте́жень и на́встіж, нар. Настежь.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько. О. 1861. XI. Свид. 41.
Пльоваки, -ків, мн. = пльова. Лебед. у.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ. О. 1862. IX. 119.
Хурія, -рії, ж. 1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. О. 1862. V. 66. На дворі хвижа та хурія. Ном. № 6851. 2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде. Рудч. Ск. ІІ. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБІТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.