Відволокти Cм. відволікати.
Відгризатися, -заюся, -єшся, сов. в. відгризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Отгрызаться, отгрызться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. 2) Отгрызаться, отгрызться, отбраниться. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась.
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче.
До́сіль нар. = досі.
Захлюпотати, -чу, -тышъ, гл. Заплескать. Лыны захлюпоталы у води у горшку пидъ лавкою.
Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
Нако́лювати, -люю, -єш, сов. в. наколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Накалывать, наколоть (остріемъ). 2) Надкалывать, надколоть, раскалывать, расколоть немного съ конца. 3) Щепить, нащепить. Наколи трісок.
Підволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підволокти, -лочу, -че́ш, гл.
1) Подтаскивать, подтащить, подволочь.
2) ніг не підволоче. Не въ состояніи идти.
Сміховинний, -а, -е. Смѣшной, юмористическій. По стінах ... малюнки божественні, чи сміховинні.
Собача, -чати, с. Щенокъ. Убийте пса, а собачат своєю заріжу. Ум. собачатко, собачатонько, собачаточко.
