Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грумотіти

Грумоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. І стукотить, і грумотить, за комір вода ллється. Рудч. Чп. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУМОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУМОТІТИ"
Безосяжний, -а, -е. Необъятный (отъ глагола сягати).
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
Віднова, -ви, ж. Обновленіе.
Кохітник, -ка, м. Раст. Rhododendron ferrugineum. Шух. І. 22.
Нарости́ Cм. наростати.
Півзинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ півзина. 2) Соломенная веревка, играющая ту-же роль, что и півзина. Драг. 31.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе. Желех.
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні. Гол. І. 161.
Тіснуватий, -а, -е. Тѣсноватый. Шейк.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУМОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.