Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грумічати

Груміча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человѣкѣ), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУМІЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУМІЧАТИ"
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
Змилка, -ки, ж. Ошибка. Угор.
Карман, -на́, м. 1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами. Харьк. у.
Миха́йлик, -ка, м. Маленькій деревянный ковшикъ для питья водки. Корячки, по запорозькій михайлики, бо в Січі тіх чарок і шклянок не знали. Стор. II. 150.
Печище, -ща, с. 1) Дно печи. Черном. 2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ. 3) Выжженное сонцемъ мѣсто. Черк. у.
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. Харьк. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Морд. Оп. 33. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав. Г. Барв. 53.
Попринаджувати, -джую, -єш, гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував? Богодух. у.
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Тирлуватися, -луюся, -єшся, гл. Останавливаться со стадомъ для отдыха. Сим. 20.
Шльонск, -ку, м. Силезія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУМІЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.