Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

груз

Гру́з, -зу, м. Битый кирпичъ, щебень. Оклипцював її (хату), грузом набив. Г. Барв. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЗ"
Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Деліка́тність, -ности, ж. Нѣжность.
Задесе́нщина, -ни, ж. Мѣстность за Десной.
Королевич, -ча, м. Королевичъ. Ой поїхав королевич на прогуляння. Чуб. V. 758.
Незбожність, -ности, ж. Безбожность.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.  
Ристь, -ті, ж. Рысь. К. ЧР. 150. Ристю, коники, ристю! Грин. III. 491. За користю біжи ристю. Ном. № 14002. в собачу ристь побігти. Быстро побѣжать. А далі аж не оглядівся, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34.
Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.
Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка, м. Ум. отъ хлів.
Чеберчати, -чу́, -чи́ш, гл. Звенѣть, бренчать. Вх. Лем. 482. Коса чеберчит.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.