Бандазка, -ки, ж. = бандаж.
Ботюк, -ка, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили».
Гребіне́ць, -нця́, м. Гребенка, гребень, гребешокъ. Стояла Мар'я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем.
Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку нар. Ум. отъ додому.
Зручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручать.
Лука́, -ки, ж. 1) Лугъ поемный. Ой на луці, на луці, на зеленій травиці. А за горами розіслалась широкими подолами зелена лука. 2) Крутой изгибъ рѣки, образующій мысъ. Ум. лучна, лучейка, лученька, лучечка. Взяв він ей за ручейку, повів він ей на лучейку.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Підсідка, -ки, ж. Засада. На підсідка іти на заяця.
Топтати, -пчу, -чеш, гл.
1) Топтать. годі тобі мишей топтати! — говорятъ тому, кто безъ необходимости топчется, ходить туда и сюда въ комнатѣ.
2) Попирать. Топтати закон. Иногда въ торжественномъ стилѣ вмѣсто топчу, то́пчуть и пр. — топтаю, топтають и пр. Вже тепер правду ногами топтають.
3) Утаптывать; — доро́гу, стежку. Часто ходить, ухаживать. Чи я тобі не казала, кучерявий хлопче, що до мене кращий 'д тебе доріженьку топче.
4) Стаптывать (обувь).
5) Оплодотворять (о птицѣ). Когут топче кури.
Харч, -чу, м. и -чі, ж. Харчи, съѣстные припасы, кормъ. Наймися, наймитку, у мене, а я у попа — для луччої харчі. Гей вже наші, наші сіромахи. без харчів помарніли. на бо́жій харчі бути, рости. Быть вскормленнымъ, воспитаннымъ въ чужой семьѣ. А сотник був собі багатий, то в його, знаєте, росло на Божій харчі, за дитину, чиєсь байстря.
