Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грунт

Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУНТ"
Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Виляски, -ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.
Кляпа, -пи, ж. Старая корова. Вх. Лем. 425.
Надовбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = надовбати.
Письмацтво, -ва, с. 1) Грамотность. 2) Плохое сочинительство. 3) соб. Плохіе писатели. Письмацтво дике. К. Дз. 103.
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Попридавлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Придавиться (во множествѣ). Які хороші були паляниці, а поки довезла — попридавлювалися. Богод. у.
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Слізний, -а, -е. Слезный, изъ слезъ. Де плаче сестричка — слізная криничка. Н. п.
Суш 2, -шу, м. Сухой вѣтеръ. Червона калино, чом ти в лузі стоїш? Ци ся сушу боїш? Чуб. III. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.