Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потовпити

Потовпити, -плю, -пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОВПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОВПИТИ"
Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.
Відгорнути, -ся. Cм. відгортати, -ся.
Єрепу́д, -да, м. Малорослый, но тяжелый человѣкъ.
Забо́рсати, -ся. Cм. заборсувати, -ся.
Зазува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. Черевички везе: зазувай, защипай. Гол. II. 190.
Замрячи́ти, -чи́ть, гл. безл. Заморосить, пойти мелкому дождю.  
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь. Левч. 36.
Накупо́вувати, -вую, -єш, гл. = накупати.
Осияти, -я́ю, -єш, гл. = осіяти. Слава Господня осияла їх. Єв. Л. II. 9.
Хухкати, -каю, -єш, гл. = хухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОВПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.