Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Дві́йка, -ки, ж. Двойка въ картахъ.
Перстінь Cм. перстень.
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили.
Пришенець, -нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати.
Прохазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Прохозяйничать.
2) Растратить, неумѣло хозяйничая.
Разити, -жу́, -зи́ш, гл. Разить, поражать.
Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Ум. рушничка. З рушнички золотої стріляє пташки.
Ученик, -ка, м. = учень. Посідали з Ісусом ученики його.
