Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почикати

Почикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. порѣзать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИКАТИ"
Докі́рливо нар. Укоризненно.
Кальман, -на, м. = кайман. Шух. І. 175.
Підгородянин, -на, м. Подгородній житель. Новомоск. у. (Залюб.).
Потяти, -тну́, -тне́ш, гл. Изрубить.
Проскурня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ пекутъ просфоры, просфорная.
Просуш, -ші, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 57.
Рицарський, -а, -е. = лицарський.
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. І. 210.
Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль. Ном. № 2946.
Чміль, чмеля, м. Шмель. Чмелі гудуть. Ном. № 11760. слухати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Котл. Ен. II. 24. Ум. чме́лик. Летить чмелик. Рудч. Ск. I. 118.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.