Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шумувати

Шумувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. Н. Вол. у. Через край вино шумує. К. Псал. 172. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМУВАТИ"
Виприскати, -каю, -єш, гл. Выбрызгать.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася. Чуб. V. 24.
Знадобитися Cм. знадоблятися.
Мендиве́шка, -ки, ж. Насѣк. вошь. Вх. Пч. І. 7.
Мохна́тіти, -тію, -єш, гл. Обростать мохомъ, шерстью, волосами. Лежачи і камень мохнатіє. Ном. № 10844.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима. Грин. III. 128.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Мнж. 188. Ні, він їй не рідний, — пасербик. Новомоск. у.
Пододумуватися, -ду́муємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Придобний, -а, -е. Удобный. Які хаточки були придобні, які славні. МВ. ІІ. 136.
Стид, -да и -ду, м. 1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. Посл. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала? Чуб. V. 115. 2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Мет. 259. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду. Чуб. V. 540.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.