Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шумувати

Шумувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. Н. Вол. у. Через край вино шумує. К. Псал. 172. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУМУВАТИ"
Відсоння, -ня, с. Солнечная сторона.
Глейкий, -а, -е. Клейкій, вязкій (о почвѣ).
Запроха́ння, -ня, с. = запросини.
Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати. Угор.
Кривдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обижаться. Ви, діду, не кривдуйтесь тим, що ми вас не вибрали. О. 1862 V. 7.
Одноманітно нар. Однообразно.
Півонія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, ж. = пивонія. О. 1862. VIII. 16. Шух. I. 22.
Померлий, -а, -е. Умершій. Царство небесне померлим душам.
Провідати Cм. провідувати.
Скоренити Cм. скореняти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.