Блудник, -ка, м. Блудникъ.
Дити́нка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Почервонити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Розізлитися, -лю́ся, -лишся, гл. Разозлиться. Я розізливсь та й ударив.
Трандахил, -лу, м. Раст. Сирень, Syringa vulgaris L.
Угодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. угодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Откармливаться, откормиться.
Устругнути, -ну, -неш, гл. Строгнуть. устругнути штуку. Устроить штуку.
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. То вже вас не хибить — мусите робити.
Хильцем, хильці, нар. 1) Согнувшись, наклонясь. А я, гільтай молоденький, того не злякався, хильцем хильцем по під верби, та в зіллє сховався. Козак молоденький та й того злякався, хильці, хильці по під плотом, та й в зілля сховався. Побіг хильці бур'янами, та й утік. 2) хильцем ковтнути. Выпить, сразу опрокинувъ рюмку въ ротъ.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.
