Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо.
Гайно 2, -на, с. 1) Навозъ, испражненія. 2) Подстилка соломы для скота. 3) Медвѣжья берлога. 4) Безпорядокъ. гайном стояти. Быть въ безпорядкѣ. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.
Дармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Быть безъ употребленія. Чи в тебе ця сокира дармує? позич її на час. Нема нікде кавал землі, аби дармувала.
Мли́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подъ мельницею.
На́кла́д, -ду, м. 1) Издержки, расходъ; иждивеніе. Без накладу зиску не буде. 2) Налогъ. За моєї памяти, одколи живу на світі, не затямлю такого накладу: що-году багато великий наклад проти давнього; та усе, кажіть, угору йде. 3) Высверленное въ кускѣ дерева, изъ котораго дѣлается трубка, вмѣстилище для табаку.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Плаття, -тя, с. Бѣлье. Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. 2) Одежда, платье. Дороге плаття надіває, чоботи обуває.
Прибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прибити, -б'ю́, -беш, гл.
1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками.
2) Прибивать, прибить чѣмъ либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили.
3) Прибивать, прибить, приносить, принести (водою). Хвиля прибила човен до береш.
4) Только сов. в.? Подогнать, понудить. І робити не прибити, а жать не нагнеться.
Роздобрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Раздобриться. Рад був о. Гервасій, що пан так роздобрухавсь.
Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня.