Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуря

Хуря, -рі, ж. = хурія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРЯ"
Заплига́ти, -гаю, -єш, гл. Запрыгать.
Заслу́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. заслу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заслушиваться, заслушаться. Як стане росказувати, то я й заслухаюся. Кв. Драм. 265.
Похребтина, -ни, ж. 1) Крестецъ, хребетъ. Конст. у. Хребетъ. Харьк. у. 2) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252.
Пришкинтати, -таю, -єш, гл. = пришкандибати. Вх. Уг. 276.
Скувати, -ся. Cм. сковувати, -ся.
Скупердя, -ді; скупердяга, -ги; скупердяй, -дяя, м. Скупецъ, скряга. До чого пас довів ти, бісів скупердяго? О. 1861. III. 96.  
Смиконути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе! Мнж. 35.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Чуб. V. 389. Ум. хмизи́нка.
Цвічити, -чу, -чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, тот біда цвічить. Ном. № 8340.
Шпикуляція, -ції, ж. Шпіонство, развѣдки. Післав до бідного на шпикуляцію, ци правда то. Гн. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.