Вийматися, -маюся, -єшся, сов. в. вийнятися, и винятися, -ймуся, -мешся, гл. 1) Выниматься, вынуться; обнажаться. Копирсаю, копирсаю, — ніяк не виймається скабка з пальця. 2) Находиться, найтися, оказаться, случиться. Тільки одна птиця винялась, що добила усіх звірів. Такі пішли дощі, що й дня не винялось погожого. 3) Всходить, взойти (о солнцѣ). Було, скоро сонечко вийметься, лікарь і котить у-двуконь.
Голу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). На горищі шось стука та гуркотить. За громом громи гуркотять.
Підтовкачка, -ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь.
Полковництво, -ва, с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво.
Поперералювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перералити, но во множествѣ.
Постібати, -ба́ю, -єш, гл. Постегать.
Роменовий, -а, -е. Ромашковый.
Стереження, -ня, с. Карауленье.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.
