Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуртуна

Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРТУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРТУНА"
Баляки, -ляк, ж. мн. 1) = балаки. О. 1862. VII. 35. 2) баляки підпускати. Обманывать. Гатц.
Бризь! меж. 1) Выражаетъ брызганіе. 2) Трахъ! Я ударив коня, а він бризь об землю. Н. Вол. у.
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
Заї́хати Cм. заїздити.
Обговтати, -ся. Cм. обговтувати, -ся.
Оцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Оцѣнить. Оцінував мене добре старий мій: та ти, каже, не стоїш і два шаги. Харьк. г.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота. Вас. 163.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Чинка, -ки, ж. Выдѣлка кожъ. Сумск. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРТУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.