Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуртуна

Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРТУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРТУНА"
Болесний, -а, -е. = Болісний. Плач.... болезний. МВ. І. 100. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говоритъ о пасынкѣ или падчерицѣ). Фр. Пр. 103. До Матері сі пречистої, до святої сі Матері болезної помолю. ЕЗ. V. 108.
Бортяний, -а, -е. Имѣющій борть (о деревѣ). К. (Желех.).
Домальо́вувати, -вую, -єш, сов. в. домалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать красками. Шевч. 196.
Карлюка, -ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Кв. II. 170. Ум. карлючка.
Картоха, -хи, ж. = картопля. Ум. карто́шка. Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною. Ном.  
Лацний, -а, -е. = латвий.
Позбиткуватися, -куюся, -єшся, гл.з кого. Обидѣть кого.
Росплюскнути, -ну, -неш, гл. Расплющиться. Як ударив я диню об землю, — вона так і росплюскала. Волч. у.
Ченш, -ші, ж. = чинш. Даси два рублі ченші посесорові. ЗОЮР. І. 143.
Червиця, -ці, ж. Насѣк. Coccus ligniperda. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРТУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.