Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник.
Марчі́ти, -чію, -єш, гл. Стариться, дряхлѣть; приходить въ упадокъ. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє.
Недуга, -ги, ж. Болѣзнь, недугъ. Не смерть страшна, а недуга. у недузі лежати. Быть, лежать больной. Там Маруся в недузі лежала. Я аж два дні пролежала в недузі.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Ум. плівка.
Повідписувати, -сую, -єш, гл. Отвѣтить письменно (многимъ). Усім повідписував, хто до його писав.
Подомальовувати, -вую, -єш, гл. Окончить писать красками (многое). Що пороспочинав, усе подомальовував.
Потурнацтво, -ва, с.
1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама.
2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором.
Сплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Я ввесь Дунай ісплавав, да такого не видав.
Татеньків, -кова, -ве Отцовскій.
