Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фугувати

Фугувати, -гую, -єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУГУВАТИ"
Безгодівля, -лі, ж. Безкормица. Харьк.
Виля́ нар. = біля. Вх. Лем. 398.
Відрадісно нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно. МВ. ІІ. 79.
Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня. Грин. II. 314.
Мотору́н, -на́, м. Дѣятельный, проворный человѣкъ.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський. К. МХ. 27.
Пожарня, -ні, ж. Домъ, гдѣ помѣщается пожарная команда. Лебед. у.
Прагнючий, -а, -е. Жадный. Я на горілку не прагнючий. Сквир. у.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Чадний, -а, -е. Угарный. Ся улиця вела у пекло.... од диму вся була чадна. Котл. Ен. III. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.