Живлю́щий, -а, -е. = живущий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща.
Зажо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. Де-не-де зазеленіє бліде зажовкле стебло. Бліда та зажовкла, наче зав'яла квітка.
Моху́нка, -ки, ж. 1) Листки, въ которыхъ заключено зерно хлѣбнаго растенія. Трудно молотить сю осінь пшеницю: дуже туш, не скоро вибивається зерно, дуже сидить у мохунках, бо недорідна, припалена. 2) мн. Раст. Physalis Alkekengi L.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Дівчина ця виросте, то навилядіє.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Підкаменець, -нця, ж. пт. Saxicola.
Погосподарювати, -рюю, -єш, гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла.
Росторопати, -наю, -єш, гл. Понять.
Спахнути Cм. спахувати.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ой чи тужить моя мила по мені?
