Висловляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. Ви́словив сам, сам і одвічай.
Горла́нь, -ня́, м. Крикунъ. Чи по неволі, чи по волі? Кричить аркадський їм горлань.
Ду́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ душа. 2) Платье для дѣвочекъ — безъ рукавовъ, съ прорѣхой назади, зашнуровывающейся на спинѣ.
Заме́рзлий, -а, -е. Замерзшій, мерзлый. Знайшли у снігу замерзлого. На замерзлу землю як упаде сніг хочень і великий, то хлібові теє не шкодить.
Молочи́на, -ни, ж. Молочное; молочное кушанье.
Набагни́ти Cм. набагняти.
Насмішок, -шка, м. Насмѣшникъ. Ти, женише, ти женише, ти чортів насмішку, коли мене не сватаєш, сватай мою кішку. Cм. насміх, насмішко.
Неминуче нар. Неминуемо, неизбѣжно, непремѣнно. Неминуче коли не після Покрови, то вже після Дмитра засватана буде.
Обклад, -ду, м. Дифтеритъ.
Сколювати, -люю, -єш, сов. в. сколоти, -лю, -леш, гл. Уколоть, заколоть, проколоть. Сколює кожну житину шилом. Ой ходила молода дівчина по лісочку да сколола білую ніжку на трісочку. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Котрий котрого да на стрілочку сколе. Вони сами скололи того гайдамаку.
