Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притуга

Притуга, -ги, ж. Затруднительное, тяжелое положеніе, горе, бѣда. У притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Ном. № 5839. Да не дай, Боже, притуги, — на мою дитину недуги. Чуб. V. 461. Такі легкодухи, що в радощах та роскошах нема над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТУГА"
Гавра, -ри, ж. Берлога. Угор.
Гишель, -лі, ж. Берцо; голень. Вх. Уг. 233.
Ділени́на, -ни, ж. Дѣлежъ. МУЕ. ІІІ. 169.
Друзь, -зя, м. = друг. Чи не вб'єте або чи не скараєте вірного мого друзя. Мет. 403.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
З'ясирити, -рю, -риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
Котляренко, -ка, м. Сынъ мѣдника, литаврщика.
Позагилювати, -люю, -єш, гл. Забросить мячи, ударяя палкою.
Псій, пся, псе = песький. Великого роду, а псього ходу. Чуб. І. 282. З нього такий господарь, як з псього хвоста сито. Ком. Пр. № 228. іди до псьої мами! — Убирайся къ чорту! ЕЗ. V. 253.
Черніт, -ту, м. Черная шерстяная пряжа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.