Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притуга

Притуга, -ги, ж. Затруднительное, тяжелое положеніе, горе, бѣда. У притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Ном. № 5839. Да не дай, Боже, притуги, — на мою дитину недуги. Чуб. V. 461. Такі легкодухи, що в радощах та роскошах нема над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТУГА"
Башенько, -ка, м. Ум. отъ баша 1.
Вулій, -лія, м. Улей.
Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій. Браун. 17.
Зага́л, -лу, м. 1) Цѣлость, все, общая сумма. 2) Общество, публика. 3) в-загалі. Cм. узагалі.
Облудно нар. Лицемѣрно, притворно.
Позаржавлювати, -влюємо, -єте, гл. = позаіржавлювати.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Розчисляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розчислити, -лю, -лиш, гл. Разсчитывать, разсчитать. Я ж тії гроші розумом розчислю. Чуб. III. 271.
Харьківка, -ки, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ. Вас. 156.
Череватий, -а, -е. 1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. Чужа діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята. Ном. № 9240. 2) ж. р. Беременная. Чим баба, виновата, що дівка черевата. Ном. № 4061.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.