Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узятися

Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗЯТИСЯ"
Бульба, -би, ж. 1) Водяной, мыльный пузырь. 2) Земляная груша, Helianthus tuberosus L. Анн. 163. 3) = картопля. Вх. Пч. І. 13. ЗЮЗО. І. 137. Ум. бульбочка.
Гашення, -ня, с. = гасіння. К. XII. 127.
Горі́вка, -ки, ж. = Горілка. Лукаш. 112. Грин. ІІІ. 349. Ум. Горі́вонька. Грин. ІІІ. 86. Горівочка.
Кура 2, -ри, ж. Курица. На Юра сховається в житі кура. Ном. № 436. Жура кудкудаче. Вх. Лем. 429. Моя кура жовто-бура, ще й чубок, і на правій ніженьці мотузок. Н. п. Кури сокочуть, у міх не хочуть. Ном. Усі кури на сідалі. Мет.
Ми́тися, -миюся, -єшся, гл. 1) Мыться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. 2) Имѣть регулы. Що мені робити: більш году, як не миюсь.
Мо́льниця, -ці, ж. Вымоина, водомоина послѣ сильнаго дождя. Вх. Зн. 37.
На́пря́м, -му, м. Направленіе. Воно б можно це зробити (читальню), та як би всі такого напряму, як я. Славяносерб. у.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Трус, -су, м. 1) Трясеніе. 2) Землетрясеніе. Трус великий по місцях (буде). Єв. Л. XXI. 11. 3) Обыскъ. 4) Смятеніе, шумъ; страхъ. Як ось трус, галас, крик!... ввесь двір загомонів. Г. Арт. (1861. III. 82). Такого трусу нагнали йому.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна. Котл. Ен. II. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.