Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тринпіль

Тринпіль, -ля
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИНПІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИНПІЛЬ"
Богоугодний, -а, -е. Богоугодный. К. Кр. 8. ЕЗ. V. 212.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный. Левч. 44.
Ліщани́к, -ка, м. = ліщина. Желех.
Незручний, -а, -е. 1) Неловкій, неискусный. 2) Несподручный.
Огребти, -ся. Cм. огрібати, -ся.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили. О. 1861. V. 70.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной. Вас. 206.
Стрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Встревожиться. К. Іов. 95.
Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. Cм. убіж.
Шуряк, -ка, м. = шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Рудч. Ск. І. 84. Ум. шурячок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИНПІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.